Моя свекруха покликала до себе погостювати лише доньку з онуком, та це не найцікавіше. Згодом зовиця похвалилась новою покупкою. Тут без грошей Катерини Олегівни не обійшлось.
Моя свекруха за кордоном уже 11 років. Працює в Іспанії та живе там. Гроші ні нам, ні зовиці не надсилала, принаймні так знала я. Лише іноді передачі з смаколиками чи одягом. Передавала це бусом зі знайомими, що їхали додому.
Цього року Катерина Олегівна запросила до себе погостювати й відпочити зовицю з онукою, а мені з сином, навіть, не запропонувала. Прикро було звісно. Невже мій син не такий рідний онук, як дочка зовиці?
Аліса гостювала в Іспанії місяць. Надсилала нам фото, де вони то на морі купаються, то у кафе, то гуляють. Я ж намагалась не засмучуватись.
Коли Аліса повернулась, то привезла нам від Катерини Олегівни передачу більшу, як зазвичай. Там був і дитячий одяг, і для мене з чоловіком. Повно продуктів та різної смакоти. Якщо чесно, я такої щедрості від свекрухи не чекала.
[the_ad id=”93507″]
Ввечері зателефонувала до Катерини Олегівни та чемно за усе подякувала, бо дійсно приємно було.
А за кілька днів ми дізналися, що Аліса купила нову дорогу машину. Тут точно не обійшлось без заробітчанських євро свекрухи, бо вони самі такої б машини не змогли купити. Аліса вчителька, а її чоловік електрик.
Сказати, що я розізлилась – це нічого не сказати. Справа в тому, що мій чоловік уже пів року без роботи сидить, у зв’язку з подіями в країні. Ми не раз говорили Катерині Олегівні, що хочемо купити машину, щоб Дмитро таксував і якусь копійчину в дім приносив. Бо мені самій важко все на собі тягти.
Та свекруха вирішила, що для доньки авто важливіше. Аліса ж просто кататиметься, а нам для справи треба.
Сказати Катерині Олегівні я нічого не можу, бо її гроші, то її справа. Але ж це несправедливо. Чому для доньки їй нічого не шкода, а на сина байдуже? Не хочу тепер ні бачити, ні чути ані свекруху, ані зовицю. Найбільш прикро те, що чоловіка все влаштовує.
Як бути?