Днями в мене був ювілей – 70 років. Насправді я не збиралась святкувати, та донька мене переконала, що треба. Допомогла гарний стіл накрити. Також купила мені сукню і відвела до перукаря. Тож я чекала на свято з нетерпінням. Запросила усіх найрідніших та найближчих.
Ми накрили чудові столи. Що лише там не було: котлетки, відбивні, голубці, холодці, рулети, фарширована риба. Гості зібралися і всі були в захваті. Донька з усім мені допомагала. А от невістка й не подумала запропонувати поміч. Ще й прийшла із запізненням, сама без онуків. Подарувала якийсь пакунок, та я й не подивилась, що там. Адже гості зачекались.
Тож ми сіли за стіл, дуже гарно посиділи. Скільки теплих слів я почула на свою адресу. Лише невістка тост не сказала, лише вигукнула “Вітаю!” і все. Таке ставлення мені важко зрозуміти, хоча вона так поводиться, відтоді, як мій син Тарас покинув її. Хоча, як на мене, він не винен, пропонував їй виїхати до нього в Бельгію. Сама не схотіла, залишилась тут, бо свою хвору маму покинути не могла. Звісно, він собі там і знайшов іншу. Тарас дуже гарний і працьовитий, чого самий має залишатись.
[the_ad id=”93507″]
Коли гості вже наїлися я вирішила зазирнути, хто і що подарував. Донька мені мультиварку купила, я давно про неї мріяла. Подруги здебільшого гроші принесли. І ось нарешті я знайшла пакунок невістки. А там – якісь цукерки дешеві і пачка чаю. Навіть не кави, уявляєте. Можливо дарма, але змовчати я не змогла.
– Ти вважаєш, що на нормальний подарунок я не заслужила? – спитала в невістки.
– Ви ж знаєте, в мене з фінансами проблеми.
– Могла б вже позичити десь. І не посоромилась прийти, ще й їла, наче з голодного краю. Якби я знала, то й за стіл тебе не пустила.
Раптом вона встала з-за столу і пішла вдягатися.
– То й свій “дорогезний” подарунок забери. Мені він не треба!
– Ви себе осоромили цим усім, а не мене! Та й усі довкола знають, що через вас Тарас мене покинув. Але вам лиш гірше від того, бо й до вас він більше не приїде! – сказала вона й пішла геть.
Ця ситуація остаточно мені свято зіпсувала. Я не розумію, як можна так людину не поважати, щоб з таким подарунком прийти. От ви як гадаєте?