Свекруха запросила мене на вечерю. Сказала, що хоче просто поговорити. Без зайвих людей, без напруги. Запропонувала зустрітися в кафе, і я погодилася. Чому б і ні? Ми ж дорослі люди, правда?
Але, як тільки я сіла за стіл, відчуття спокою зникло. Свекруха виглядала аж надто впевнено. Вона почала з того, що похвалила мою зачіску, спитала, як справи з роботою і дітьми. Я відповіла, а сама відчувала, що щось тут не так.
І ось, коли принесли каву, Іванна Тарасівна нарешті почала. Витягнула телефон і показала мені фото. На знімку я стою біля машини з Романом, нашим сімейним другом. Він забирає мого сина з дитсадка.
— Поясни мені, — сказала вона, дивлячись просто в очі. — Що це означає?
Я здивувалася.
— А що тут пояснювати? Роман допоміг мені забрати малого з садка, бо я затрималася на роботі. Я ж вам сама про це казала.
Вона посміхнулася — та сама посмішка, яка означає, що вона щось задумала.
— Ну добре. Тоді навіщо ти сідала до нього в машину?
— Тому що було пізно, і він запропонував мене підвезти. Що тут такого?
Свекруха знову витягла телефон і показала інше фото, де я сиджу в машині Романа.
— Не знаю, як твій чоловік це побачить, — сказала вона. — Але виглядає це дуже цікаво.
Я відчула, як стискається всередині.
— Послухайте, — почала я спокійно. — Ви ж знаєте, що між нами з Романом нічого немає. Це абсурд! Він допоміг мені, от і все.
[the_ad id=”93507″]
— А ти Станіславу це поясни. Хоча я думаю, він більше повірить мені, ніж тобі, — свекруха зробила ковток кави, наче нічого не сталося.
Мені стало зле від цієї розмови. Я ледве стримувала себе, щоб не перейти на крик.
— І чого ви хочете? Навіщо ви це все мені показуєте?
— Все просто, — відповіла вона. — Ти мені платиш десять тисяч гривень щомісяця, і я нічого не кажу твоєму чоловікові.
— Ви серйозно?! — я вже не могла тримати емоції. — Це ж шантаж!
— Називай як хочеш. Я лише хочу справедливості.
— Якої ще справедливості? — я була шокована. — За що я маю вам платити?
Вона знизала плечима.
— Ну, ти сама знаєш. Якщо чоловік дізнається про це, сім’ї не буде. А мені потрібні гроші.
Я більше не могла слухати. Я встала, схопила сумку і пішла до виходу. Вона наздогнала мене біля дверей.
— Подумай, — сказала тихо. — Це твій вибір.
Того вечора я не могла заснути. Чи варто розповісти чоловікові? Але як він це сприйме? Чи повірить мені? А якщо я промовчу, вона може знову спробувати мене шантажувати.
Що робити? Як взагалі бути в такій ситуації? буду рада за будь-які підказки, думки і поради.
Фото – авторське.